Тренігове заняття в гуртожитку «Профілактика булінґу в учнівському середовищі»
Образливі прізвиська, глузування, піддражнювання, підніжки, стусани з боку одного або групи учнів щодо однолітків – є ознаками нездорових стосунків, які можуть привести до цькування – регулярного, повторюваного день у день знущання.
Регулярне та цілеспрямоване нанесення фізичної й душевної шкоди стало об’єктом уваги науковців та педагогів, починаючи з 70-х років минулого століття, й отримало спеціальну назву – булінґ.
Булінґ (від англ. bully – хуліган, задирака, грубіян, «to bully» – задиратися, знущатися) – тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки з метою заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини. Характерною ознакою булінґу є довготривале «відторгнення» дитини її соціальним оточенням.
Найчастіше булінґ відбувається в таких місцях, де контроль з боку дорослих менший або взагалі відсутній. Це може бути двір у навчальному закладі, сходи, коридори, вбиральні, роздягальні, спортивні майданчики. У деяких випадках дитина може піддаватися знущанням і поза територією навчального закладу, кривдники можуть перестріти її на шляху додому. Навіть удома жертву булінґу можуть продовжувати цькувати, надсилаючи образливі повідомлення на телефон або через соціальні мережі.
За даними різних досліджень, майже кожен третій учень в Україні, так чи інакше зазнавав булінґу в навчальному закладі , потерпав від принижень і насміхань: 10% – регулярно (раз в тиждень і частіше); 55% – частково піддаються знущанню зі сторони однолітків; 26% – батьків вважають своїх дітей жертвами булінґу.
21.02.2018 року у гуртожитку було проведене тренігове заняття «Профілактика булінґу в учнівському середовищі» практичним психологом Малець-Балога О.А. де учнів ознайомили з поняттям, формами та структурою булінгу; виховували почуття емпатії та переживання до дитини, яка зазнає насильство; розвивали вміння пошуку шляхів виходу зі складної ситуації; формували навики відповідальної та безпечної поведінки.
